Сербські селекціонери протягом багаторічних випробувань змогли вивести новий сорт – озимий горох НС Мороз. Завдяки генетичним особливостям сорту, він добре витримує критичні умови вирощування і дає високі врожаї. Озимий горох – відносно нова культура, яка занесена до реєстру сортів рослин України… лише наприкінці 2015 року, однак, при цьому фермери встигли оцінити ряд його переваг, в порівнянні з ярими сортами, особливо при вирощуванні культури в південних регіонах нашої країни.

Оптимальний період посіву насіння з 15 вересня по 20 жовтня, в залежності від регіону і грунтово-кліматичних умов в період посіву. Оптимальна норма висіву – 1-1,2 млн / га (200-220 кг / га).

При вирощуванні ярого гороху в південних регіонах, основною проблемою є недостатня зволоженість грунту для проростання насіння. Навіть якщо і вдалося вчасно посіяти культуру і отримати сходи, то постає проблема збігу періоду цвітіння з посухою, в результаті чого, квіти обсипаються, значно знижуючи врожайність. Посіви ж озимого гороху в Херсонській та Миколаївській областях добре переносять жарку і суху погоду за рахунок використання вологи, отриманої в зимовий період, а рослини в період настання літнього сонцестояння починають дозрівання. Завдяки короткому періоду вегетації, збір гороху, зазвичай, проводять у 2-й декаді червня, що також дає можливість добре підготувати грунт для посіву озимих культур.

При вирощуванні озимого гороху, перш за все, потрібно подбати про забезпечення рослини азотними речовинами. Основним джерелом даного елементу, у кормового гороху, є симбіоз з бактеріями Rhizobium leguminosarum bv. Viciae.  Сучасні мікробні препарати, такі як Ризоактив Бобові створені в Інституті Агробіології, здатні забезпечити повноцінне азотне живлення рослини цим елементом. Цей інокулянт призначений для передпосівної обробки насіння найбільш розповсюджених бобових та зернобобових культур, зокрема озимого гороху. Дія препарату спрямована на покращення азотного живлення шляхом ефективного здійснення процесу біологічної фіксації азоту.

Бактерії Rhizobium leguminosarum bv. Viciae застосовують як для ярих, так і для озимих культур. Тобто вони є стійкими до низьких температур і можуть пережити зимовий період у вигляді бактероїдів в тканинах рослин, а з настанням весни – розпочинають свою азотфіксувальну діяльність. Горох тільки на ранніх стадіях розвитку вимагає присутності азоту в доступній формі в грунті, так як формування бульбочок відбувається через два тижні після появи сходів. Важливими елементами у живленні озимого гороху є Фосфор та Калій. В лабораторії Інституту Агробіології були виділені штами мікроорганізмів з рекордно високими показниками фосфатазної активності, які стали основою створення препарату, покликаного покращувати фосфорне живлення рослин – Біонорма Фосфор. Ефективність препарату на основі фосформобілізувальних бактерій проявляється у перетворенні важкорозчинних сполук фосфору з депо ґрунту в доступну для поглинання рослинами форму, забезпечуючи їх повноцінним фосфорним живленням. Точна кількість визначається після аналізу ґрунту. Повна доза фосфору і калію вноситься перед оранкою, а азоту в передпосівну підготовку грунту.

За результатами вирощування в 2017-2018 рр, озимий горох показав високі результати по продуктивності і стійкості рослин до критичних погодних умов. Середня врожайність склала 46-48 ц / га, при потенційній врожайності 60 ц / га. У Миколаївській області посіви озимого гороху успішно пережили зниження температури, місцями до -19 ° C при відсутності достатнього сніжного покриву. Також рослини перенесли весняні заморозки, що збіглися з періодом бутонізації. Навіть якщо сходи гороху погано перезимують і вимерзнуть, рослини не гинуть, а входять в своєрідний анабіоз. Навесні, при настанні стійкого тепла, коренева система пускає додаткові пагони і культура продовжує вегетацію. На відміну від ярого, озимий горох утворює, в середньому, 2 стебла в фазу кущіння і часті міжвузля, що запобігає виляганню, а також підвищує потенційну врожайність.