На сучасному етапі інтенсивного розвитку сільськогосподарського виробництва однією з найважливіших передумов отримання високого врожаю будь-якої культури із відповідною якістю продукції є збалансоване живлення рослин елементами мінерального живлення.

Проте, загальновідомо, що їх «доступність», тобто та кількість, яка може поглинатися кореневою системою рослин та використовуватися для росту і розвитку, дуже низька, особливо фосфору. Фосфор є одним із найважливіших елементів мінерального живлення рослин та відіграє ключову роль в метаболізмі рослин. Він є складовою частиною нуклеїнових кислот, клітинних мембран, ліпідів, ферментів, продуктів фотосинтезу, тому достатнє забезпечення цим елементом є надзвичайно важливим протягом усього періоду вегетації рослин.

Доступність фосфорних добрив залежить від поглинальної здатності ґрунту та їх біогеохімічного перетворення. Зазвичай після внесення добрива 25 % фосфору переходить в ґрунтовий розчин, фіксуючись в місці внесення або відразу поглинаючись кореневою системою рослини. Невикористана частина фосфорних добрив (75 %) зазнає іммобілізації в фосфорному депо ґрунту, перетворюючись на важкозасвоювані форми внаслідок хімічного поглинання твердою фазою ґрунту, біологічної фіксації мікроорганізмами, накопичення фосфору в гумусі. З фосфорного депо цей елемент може поступово переходити в ґрунтовий розчин в результаті його колообігу, але процеси його трансформації тривають від 4 до 10 років. Ця особливість пояснює пролонгований ефект фосфорних добрив, коли їх подвійні чи потрійні дози вносяться 1 раз на 2-3 роки з метою економії на процесі обробітку ґрунту.

Яким же чином рослина поглинає ті 25 % доступного фосфору з добрив? Коренева система рослини виділяє в ґрунтовий розчин певну кількість вугільної та органічні кислоти. В результаті між ґрунтовим розчином і твердою фазою встановлюється динамічна рівновага. Засвоюючи фосфат-іони, корені рослини її порушують і сприяють переходу нових порцій фосфат-іонів з депо в розчин. Однак корені рослини поглинають лише ті фосфат-іони, які знаходяться на відстані від них не більш ніж на 2 мм. Тому навіть у періоди максимального розвитку кореневої системи рослини використовують фосфор лише з незначного об’єму орного шару ґрунту.

В лабораторії ІНСТИТУТУ АГРОБІОЛОГІЇ були виділені штами мікроорганізмів з високими показниками фосфатазної активності, які стали основою створення препарату, покликаного покращувати фосфорне живлення рослин – БІОНОРМА ФОСФОР. Ефективність препарату на основі фосформобілізувальних бактерій проявляється у перетворенні важкорозчинних сполук фосфору з депо ґрунту в доступну для поглинання рослинами форму, забезпечуючи їх повноцінним фосфорним живленням. В результаті застосування препарату можна знизити норми внесення фосфорних добрив на 25 – 50 %, а також отримати додатковий позитивний вплив на рослини – підвищити їх стійкість до захворювань та покращити якість врожаїв.

Діючою речовиною препарату є 3 високоефективні штами фосформобілізуючих бактерій – Bacillus megaterium, Bacillus amyloliquefaciens та мікроміцета – Trichoderma harzianum. Вміст діючого чинника в 1 мл препарату становить 1·10⁹ кл./мл.

Усі 3 штами мікроорганізмів активно мобілізують фосфор з ґрунту, тобто переводять його з нерозчинної у розчинну форму. Bacillus megaterium і Trichoderma harzianum мобілізують неорганічний фосфор, а бактерії Bacillus amyloliquefaciens можуть мобілізувати ще й органічні сполуки даного елемента.

Bacillus megaterium синтезує цілий комплекс органічних кислот – лимонну, яблучну та щавелеву, завдяки чому ефективно перетворює неорганічний фосфор у розчинну форму. Trichoderma harzianum є активним продуцентом бурштинової кислоти, яка характеризується не лише здатністю до розчинення неорганічних фосфорних сполук, а й має ріст-стимулюючі властивості по відношенню до кореневої системи рослини.