Сівозміна — досить потужний інструмент, який дає змогу вирішувати чимало завдань — як агрономічних, так і економічних. Однак останнім часом другий чинник значно переважає перший.
Все частіше фермери в Україні скорочують сівозміни до вирощування всього 2-4 культур або і переходять до монопосівів.
Така доля не оминула і «царицю полів» через її високу рентабельність, урожайність, біологічну пристосованість та величезне різноманіття сортів і гібридів. Багато фахівців стверджують, що кукурудзу можна вирощувати без зниження врожайності як монокультуру 3–4 роки поспіль (але тільки в зонах достатнього зволоження або наявності зрошення) за умови щорічного збалансованого внесення добрив один раз за ротацію в перший і в другий рік її вирощування. Однак всі однозначні в тому, що вирощування кукурудзи у монокультурі має й свої недоліки, які надалі можуть спричинити певні екологічні проблеми.
Однією із головних переваг (і водночас, недоліків) монокультурного вирощування кукурудзи є наявність великої кількості пожнивних решток. За умови проведення правильного менеджменту решток (подрібнення, рівномірний розподіл площею поля, часткова заробка в ґрунт, а токож використання гранульованого деструктора стерні стає можливим зменшення потреби в мінеральних добривах, що дозволяє істотно скоротити витрати. Також пожнивні рештки, що залишаються на поверхні поля, дозволяють зберегти вологу в ґрунті та зменшити її непродуктивні втрати.
Правильний добір гібридів кукурудзи (стійкість до тих чи інших хвороб, ФАО, що найкраще підходить для конкретного регіону вирощування, тип гібриду тощо) та проведення якісної передпосівної обробки насіння фунгіцидними та інсектицидними протруйниками дозволяє контролювати велику кількість хвороб та шкідників (насамперед на ранніх етапах росту та розвитку культури).
Зменшення міжряддя при сівбі кукурудзи дозволить зменшити негативний вплив відразу в декількох аспектах: по-перше, таким чином підвищиться протидія ерозійним процесам, а по-друге, зросте конкурентоспроможність кукурудзи у порівнянні з бур’янами.
Негативний вплив шкодочинних організмів, банк яких неодмінно буде зростати у монокультурному посіві, крім вищеперерахованих факторів дозволяють зменшити припосівне внесення комплексних добрив у легкодоступній формі та використання біологічних засобів захисту (випуск трихограми тощо).
Головними факторами, що дозволять отримати високий та стабільний врожай при вирощуванні кукурудзи в монокультурі, є:
При вирощуванні кукурудзи в монокультурі важливо забезпечити рослини доступними поживними речовинами, тому їй потрібні значно вищі норми добрив, ніж іншим зерновим культурам.
Використовуючи біопрепарат компанії BioNorma, а саме: Біонорма Фосфор ви забезпечите повноцінне фосфорного живлення рослини, підвищивши ступінь засвоєння фосфору як з ґрунту, так і з мінеральних добрив. Даний біопрепарат випускається у двох препаративних формах рідина та гранула, що надає можливість вносити продукт зручним для вас способом.
Рентабельне вирощування кукурудзи у монокультурі можливе й в українських умовах, а за дотримання вищеперерахованих факторів воно дозволить отримати стабільну врожайність протягом декількох років.
Джерела:
Ваш запит успішно відправлено!
Ми зв'яжемося з вами найближчим часом.