Азот є одним із основних біогенних елементів, необхідних для сої, дефіцит якого може негативно позначитись на рості та розвитку культури. Для збору 1 т урожаю зерна необхідно внести близько 70–80 кг азоту. Передпосівна обробка насіння штамами азотфіксуючих бактерій роду Bradyrhizobium надає змогу значно зекономити на добривах, що підвищує економічну вигоду вирощування сої.

Однак насіння сої має доволі тонку та крихку оболонку, тому потрібно бути обережним під час використання обладнання, ретельно вибирати препарат і дотримуватися дозування. Всю корисну інформацію про процес інокуляції, вибір інокулянтів для сої, а також рекомендації про те, як знизити ступінь пошкодження насіння у процесі його передпосівної обробки, ми постараємось розкрити у цьому матеріалі.

Особливості передпосівної підготовки насіння сої

Один із чинників низької схожості посівів сої – пошкодження протруювальним обладнанням ніжної оболонки насіння культури у процесі обробки інокулянтом, унаслідок чого вологість сім’ядоль знижується, а ризик ураження грибковими та бактеріальними патогенами зростає. Також існує загроза пошкодження кореневої тканини зародків, що погіршує розвиток коренів. У разі значного пошкодження  посівного матеріалу сумарна щільність посіву буде меншою за очікувану, як наслідок – рентабельність вирощування культури знизиться.

Дозування препарату

Втрати посівного матеріалу у процесі підготовки насіння нерідко виникають внаслідок використання неточних дозаторів інокулянтів для сої, а також малоефективних аплікаторів. Морально і технічно застаріле обладнання, яке, на жаль, здебільшого використовують аграрії, не забезпечує рівномірного розподілу препарату для всього обсягу насіння в процесі протравлювання – перша партія, потрапивши до шнеку, сконцентровує на собі більшу частину розчину, а наступні можуть залишитися не інокульованими протруйником взагалі. Як наслідок, близько третини посівного матеріалу отримує надлишок препарату, а решта залишається необробленим.

Інокуляція

У лінійці продуктів компанії BioNorma налічується  два різновиди інокулянтів для сої – сухі та рідкі.

Інокулянтом Ризоактив концентрат на основі торфу та Ризоактив концентрат на основі вугілля можна обробляти насіннєвий матеріал за 30 днів до використання.

Як правильно наносити інокулянти

Для обробки інокулянтом потрібно приготувати робочий розчин із води та препарату. Оптимальна норма витрати інокулянта на 1 т посівного матеріалу становить 2 л, що забезпечує розподіл препарату на всій поверхні оболонки кожної насінини. Воду краще використовувати очищену, без хлору.

Якщо обробка насіння сої інокулянтом поєднується із застосуванням пестицидів, максимальний обсяг розчину має становити 10 л/т. Спочатку інокулянти розводяться водою, і тільки потім змішуються з хімікатами. Отриманий розчин потрібно використати не пізніше ніж упродовж 2 годин.

Сухі інокулянти
Існує три варіанти використання сухих інокулянтів для сої:

1. На рівній поверхні розстилають брезент, розподіляють на ньому насіння тонким шаром. Зверху насипають препарат, повільно перемішують за допомогою лопати до рівномірного покриття насіння торфом.
2. Додають препарат до насіння в бункер сівалки перед посівом. Перемішують вручну якомога обережніше.
3. Змішують інокулянт для сої із насінням у бетономішалці.

Рідкі інокулянти
Обробку здійснюють в стаціонарних і мобільних протруйниках за умови наявності точних дозаторів і еталонних регуляторів переміщення насіння в шнеках. Допускається поетапне нанесення: спочатку обробляють насіння пестицидами, через 3 доби – інокулянтами для сої.

Запобіжні заходи під час інокуляції

Не можна обробляти і зберігати інокульоване насіння під відкритими променями сонця. У разі перевезення насіння на поле у відкритих машинах знадобиться укриття з вологої тканини, щоб волога не випарувалася разом з препаратами.

Як обрати обладнання для протруювання

Під час вибору обладнання рекомендується використовувати шнеки, вкриті поліетиленом, що сприятиме зменшенню ризику пошкодження насіння. Щоб одночасно протравити насіння і обробити рідким інокулянтом, використовують протруювач із двома бачками і такою самою кількістю насосних систем, аби не змішувати розчини.