Захист посівів пшениці. Борошниста роса

З відновленням весняної вегетації на посівах озимих зернових культур спостерігається ураження рослин хворобами. Інфекція патогенів – збудників хвороб – зберігається і накопичується в ґрунті та на рослинних рештках протягом осінньо-зимового періоду. Ураження листковими формами хвороб призводить до зменшення фотосинтетичної поверхні листків, їх передчасного старіння і відмирання, крім того, розвиток патогену негативно впливає й на врожай: кількість колосків, кількість зерен у колосі та масу 1 тис. зернин. У підсумку – втрати врожайності й прибутку.

Одна з найбільш шкідливих хвороб озимої пшениці, яка може призводити до значного зниження урожаю та його якості у різних регіонах країни.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Erysiphe graminis f.sp. tritici Em. Marchal., який належить до класу сумчастих грибів Ascomycetes, родини борошнисто-росяних Erysioacea, рід Erysiphe. Шкідливість хвороби виявляється у тому, що зменшується асиміляційна поверхня листя, руйнується хлорофіл та інші пігменти. Відмічається також зниження кущистості рослин і, особливо за сильного ураження, затримка колосіння, передчасне відмирання листя уражених рослин. Інтенсивний розвиток захворювання може бути причиною зменшення кількості і маси зерен та недобору врожаю від 15 до 36%. Сильніше воно розвивається на загущених посівах, за внесення високих норм азотних добрив і за ранніх строків сівби озимої пшениці.

Зараження борошнистою росою спостерігається з осені на прикореневих і нижніх стеблових листках. Особливо інтенсивно хвороба розвивається за умов застосування високих не­збалансованих норм азотних добрив. Розвиток її з осені на рівні 30-75% обумовлює загибель рослин культури на 10-40%.

Ознаки ураження хворобою можна виявити на всіх частинах рослини — листі, стеблі, листкових піхвах, а подекуди і на колосках. 

Перші ознаки захворювання з’являються на листкових піхвах, у вигляді матової плями, яка потім перетворюється на білий наліт, в якому міститься міцелій, конідій. З’являються  подушечки схожі на вату, які в кінці вегетації сіріють, утворюючи дрібні клейстотеції чорного кольору. 

В процесі росту рослини наліт поширюється не лише по обох боках листкової пластини, але й стеблом, а за сприятливих умов і на колос.

Профілактичні заходи виникнення борошнистої роси

Заходи боротьби з борошнистою росою та її розповсюдженням включають:

  • Механізований обробіток ґрунту — культивація та боронування задля усунення інфекції у сходах падалиці та бур’яну.
  • Лущення стерні — збирання та видалення рослинних решток запобігають перенесенню збудника.
  • Глибока оранка — обробіток грунту під посів озимих дозволяє усунути небажані сходи, що призведе до загибелі патогену.
  • Чітке дотримання норми внесення азотних та інших мінеральних добрив, оскільки їх перевищення сприяє поширенню інфекції.
  • Внесення фосфорних та калійних добрив під час посіву для ранньовесняного підживлення, оскільки ці речовини значно підвищують стійкість зернових до збудників.
  • Вирощування стійких сортів та гібридів. 
  • Дотримання строків посіву та встановлених норм висіву для недопущення загущення посівів.
  • Дотримання правил сівозміни та ізоляція озимих насаджень від ярих.

 

Є ще один спосіб, як захистити рослини від ймовірного зараження борошнистою росою. Використовувати біопрепарат Біонорма Pseudomonas. Препарат захисної та стимулюючої дії на основі грунтових бактерій Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas аureofaciens, Pseudomonas putida з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю для захисту від фітопатогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. Даний препарат можна ефективно поєднувати з мінеральними добривами та біологічними препаратами удобрювальної дії.

Агротехнічні заходи

Для зниження запасу інфекції борошнистої роси і обмеження поширення її на сходи пшениці проводять культивацію й боронування полів у міру появи сходів падалиці й бур’янів, а також з урахуванням вологості верхнього шару грунту та погодних умов у допосівний період. Особливої уваги ці заходи заслуговують під час догляду за полями після колосових попередників. Також це пов’язано з тим, що на стерні та на відмерлих уражених рослинних рештках вже восени дозріває сумчаста стадія патогену хвороби.

Під час підготовки грунту під озиму пшеницю лущити стерню рекомендується одночасно зі збиранням урожаю або ж відразу після нього.

Якісна оранка грунту під озиму пшеницю повинна забезпечувати, щоб на огріхах не залишалися уражені рослинні рештки і злакові бур’яни, які також уражаються збудником хвороби, і можуть бути джерелом її інфекції.

Хімічні заходи боротьби

У фазі осіннього кущення для захисту посівів від борошнистої роси у районах її стабільного і сильного виявлення за умов теплої тривалої осені та інтенсивності ураження рослин 5% і поширення 30% обприскують посіви одним із фунгіцидів, рекомендованих «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

У фазі виходу в трубку (за ураження рослин понад 1% в умовах високої вологості 95-100% і середньодобової температури повітря 14-17°С) та у фазі колосіння-цвітіння, з метою захисту посівів від борошнистої роси, для обприскування посівів застосовують фунгіциди на основі таких діючих речовин, як флутріафол, проквіназид, пропіконазол, карбендазим, метрафенон та інших.

 

Джерела:

agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/12714-zakhyst-posiviv-pshenytsi-boroshnysta-rosa

odesa.consumer.gov.ua/uk/977-khvorobi-ozimikh-zernovikh-kultur-navesni

lnzweb.com/diseases/Erysiphe_graminis_DC.

Інші новини